Урочисте відкриття меморіальної дошки Герою України

2 червня 2025 року у місті Кропивницький відбулося зворушливе відкриття меморіальної дошки Ігорю ЗАМОЦЬКОМУ – Герою України, воїну та студенту нашої кафедри, який віддав своє життя за незалежність та свободу України.

Цього дня завідувач кафедри, к.е.н., професор Володимир ЗАЙЧЕНКО, к.т.н., доцент Григорій САВЕЛЕНКО та асистент Анастасія НЕМНЕНКО, з глибокою шаною долучилися до церемонії. Для всього колективу це не просто вшанування пам’яті – це уклін мужності, жертовності та великій людяності, які втілював у собі Ігор.

Ігор ЗАМОЦЬКИЙ – це ім’я, яке вже вписано в історію нашої кафедри золотими літерами. Це ім’я, яке надихає, об’єднує і зобов’язує. Під час навчання на кафедрі Ігор зарекомендував себе як сумлінний, активний, щирий і вмотивований студент. Його прагнення до знань, готовність прийти на допомогу, глибоке відчуття справедливості – усе це залишило по собі добру, живу пам’ять у серцях викладачів.

Від початку війни Ігор став на захист України, пройшов бойовий шлях у складі 3-го окремого полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго, згодом – у підрозділі сил спеціальних операцій. У надскладних умовах війни він діяв сміливо, точно, впевнено. Завдяки його рішучим діям було знищено не одну одиницю техніки та живої сили противника. У травні 2022 року Ігор був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а після загибелі – орденом ІІ ступеня та найвищою державною нагородою – званням Героя України з врученням ордена «Золота Зірка».

Меморіальну дошку встановлено на фасаді будинку, що розташований на перетині вулиць Велика Перспективна та Ігоря Замоцького. Це місце обрала його мати, Тетяна ЗАМОЦЬКА, щоб пам’ять про сина жила у серцях перехожих і надихала на вірність Україні.

Колектив кафедри висловлює глибоку вдячність Тетяні ЗАМОЦЬКІЙ, матері Героя. Дякуємо за виховання світлої, мужньої людини, гідного сина своєї Батьківщини. У Вашій постаті – сила української матері, любов і біль, які не мають вимірів. Ви подарували Україні героя. А ми збережемо про нього пам’ять. Низький уклін і щирі слова пошани.

Пам’ять про Ігоря ЗАМОЦЬКОГО – не лише у камені меморіальної дошки. Вона – у серцях тих, хто знав його особисто, навчав, був поруч. Вона – в очах викладачів, які пам’ятають його студентом. Вона – в кожному українці, якого він захищав.

Ігор обрав шлях, на якому не було легких рішень. Але саме завдяки таким, як він, Україна стоїть і бореться. Його мужність – наша гордість. Його жертовність – наш обов’язок пам’ятати й бути гідними його подвигу.

Пам’ятаємо. Вшановуємо. Ніколи не забудемо. Слава Герою!